Алієв Йолчу (Руслан) Афі Огли ("Аварець")

Алієв Йолчу (Руслан) Ефіоглу

Дата та місце народження: 5 листопада 1964 р., с. Дашбурун, Бейлаганський район, Азербайджан.

Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 р., м. Лутугине, Луганська область (48°24'34.9"N 39°13'14.7"E).

Звання: Солдат.

Посада: Стрілець-помічник гранатометника.

Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони "Айдар".

Обставини загибелі: Загинув 27 липня 2014 р. під час бою на залізно-дорожному переїзді в м. Лутугине, Луганська область. Разом з Йолчу загинули підполковник С. Коврига, старший лейтенант І. Римар, старший сержант С. Шостак, старший солдат І. Куліш, солдат М. Личак, солдат С. Менюк, солдат О. Квач, солдат М. Вербовий, солдат О. Давидчук, солдат В. Бойко, солдат І. Василаш та лейтенант М. Куценко.

Сімейний стан: Залишились дружина та син.

Місце поховання: м. Київ, Жулянське кладовище (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 6, місце 9.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

От Габиба Мамедова Вічна пам'ять герою
Алієв Асіф
"І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
Чурек і сакля – все твоє,
Воно не прошене, не дане,
Ніхто й не возьме за своє,
Не поведе тебе в кайданах..."
Синам Кавказу - від вдячних нащадків великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Габиб Мамедов: "Друзья, давайте вспомним покойного Руслана Алиева. Он был моим другом "в реале". Уроженец Бейлаганского района Азербайджанской Республики, он принимал участие в Революции Достоинства, с мая 2014 года добровольцем воевал в батальоне "Айдар", погиб под Лутугиным в боях с сепаратистами, защищая суверенитет Украины. Не могу забыть его последние слова перед отъездом: "Габиб, ты ни черта не понимаешь, мы строим новую Украину- современную, чистую и умную. Такой новой Украины, в которой мы все хотели бы жить. Нам хватило мудрости объединиться для того, чтобы построить её вместе и мы обязательно её построим и неважно, на каком языке мы её любим. Прощай и не поминай лихом...". Мой друг не успел построить эту Украину, но вы должны её построить, обязательно...".