Андрешків Володимир Степанович («Жара»)

Андрешків Володимир Степанович

Дата та місце народження: 16 жовтня 1969 р., с. Бортники, Жидачівський район, Львівська область.

Дата та місце загибелі: 18 грудня 2016 р., с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон (54-а окрема механізована бригада).

Обставини загибелі: Загинув 18 грудня 2016 р. на "Світлодарській дузі" в Донецькій області відбиваючи атаки в районі між Луганським та окупованою Калинівкою. Разом з Володимиром загинули солдат Д. Клименко, солдат А. Широков, лейтенант М. Яровий, солдат Р. Радівілов, солдат А. Байбуз, молодший сержант С. Степаненко та солдат В. Панасенко.

Сімейний стан: Залишились мати та троє синів.

Місце поховання: с. Бортники, Жидачівський район, Львівська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 2, місце 22.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року, "за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від рідних
Де знайти такі слова,
щоб вам розказати.
Яка це була людина –
Син, товариш, тато.

Він був чесний, справедливий,
Прихильний до Бога.
Ну, а тим, кому потрібно –
Йшов на допомогу.

Коли чорні хмари
Стали сонце закривати,
Він пішов тієї митті
Батьківщину захищати.

Не спинили сльози рідних,
Плач рідненької матусі.
Залишив синів-соколів.
«Ждіть. Я скоро повернуся».

Бортниківський доброволець,
України вірний син.
З ним були майданівці,
Володя бився не один.

Наздогнала вража куля
Та «Жара» не впав.
В тім бою грудьми своїми
Побратима прикривав.

Страшна звістка облетіла,
Розбудила рідний край.
У серця штовхнуло горе –
Мамо, - зустрічай…

«Пливе кача по Тисині»
над селом лунає.
Дзвони б’ють, земля голосить,
Свічка догорає.

Односельці посхиляли
Голови в журбі:
Вічна слава, тобі сину
Ти загинув в боротьбі.

Йому б жити і радіти,
Синочків ростить.
А він тихо в домовині,
Мов живий - лежить…

Провели тебе назавжди
У останню путь.
На твоїй, «Жара», могилі
Незабудки проростуть.

Якщо є в нас патріоти,
Як Володя дорогий,
Не загине Україна.
Згинуть наші вороги.

Синьо-жовтий прапор наш
Кличе до свободи.
У ярмі не хочуть жити
Скривджені народи.

Піднімайтесь українці
До плеча плече.
Захищайте землю рідну,
Доки ворог не втече.

Жителька села, вчитель біології, сусідка героя – Пастух Валентина Федорівна
с. Бортники, грудень 2016 р.
Воїну світла і добра
брат Роман

Активний учасник Революції Гідності, обороняв барикаду «Львівська брама» на Інститутській. В батальйоні від початку його створення, з червня 2014 р., пройшов бої за Дебальцеве, 1 червня 2015 р. демобілізувався і повернувся додому. 5 листопада 2016 р. уклав контракт із ЗСУ.

Дошка встановлена на фасаді місцевої школи, де навчався Герой

Одну із вулиць села Бортники, де проживав Володя , на сесії Ходорівської міської ради було прийнято рішення назвати іменем Володимира Андрешкова.