Лифар Сергій Іванович

Лифар Сергій Іванович

Дата та місце народження: 17 лютого 1969 р., с. Матусів, Шполянський район, Черкаська область.

Дата та місце загибелі: 7 серпня 2014 р., Луганська область.

Звання: Капітан.

Посада: Заступник начальника мобільної прикордонної застави.

Підрозділ: Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів ДПСУ.

Обставини загибелі: Загинув під час організованого прориву з оточення у "довжанському котлі" (сектор "Д") на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби. Разом з Сергієм під час прориву також загинули: старший прапорщик І. Присяжнюк, старший прапорщик В. Діхтієвський, старший матрос Є. Колісниченко, солдат М. Антипов, сержант О. Кислицький, солдат В. Кумановський, солдат С. Бойко, солдат О. Заєць та солдат В. Птіцин.

Військова операція: Бої за Довжанський.

Сімейний стан: Залишились дружина, донька та син, який продовжив справу батька і навчається у Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів в Оршанці.

Місце поховання: м. Шпола, Черкаська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 25.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 660/2014 від 21 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений пам'ятним знаком "За заслуги перед містом Черкаси" (посмертно).

Вічна пам'ять вірному сину України, справжньому офіцеру. Ви залишаєтесь прикладом для наслідування.
Слота Г.Г.