Лісовський Микола Володимирович

Лісовський Микола Володимирович

Дата та місце народження: 19 грудня 1976 р., м. Новоград-Волинський, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 13 серпня 2014 р., с. Степанівка, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Підполковник (посмертно).

Посада: Начальник служби РХБЗ.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 13 серпня 2014 р. під час наступу частин супротивника здовж російсько-українського кордону та артилерійського обстрілу, що супроводжував його. Разом з Миколою загинули майор С. Гордієнко, капітан О. Обухівський, старший сержант О. Гордійчук, солдат Я. Даманський та ще один військовослужбовець, особу якого доки що остаточно не встановлена. Тіло М. Лісовського знайдено на полі поміж селами Маринівка та Степанівка Місією "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") 3-го вересня 2014 р.

Сімейний стан: Залишилися дружина та двоє дітей.

Місце поховання: м. Новоград-Волинський, Житомирська область, міське кладовище, сектор почесних поховань «Алея слави» (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 5, місце 36.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Коля... важко повірити в те, що тебе нема. Ти був вірним чоловіком та чудовим батьком, справжнім офіцером, надійним другом. Народ втратив Героя, а ми частиночку себе, залишились спогади та віра в те, що ти в кращому місті. Серце плаче, душа болить, а розум не вірить в реальність. Вибач, що не встигли... не врятували... не допомогли...
Вічна Пам'ять та Царство Небесне. Вічно сумуючі племінниця Ірина з чоловіком та дітьми.
Вічна пам'ять всім хто залишився на полі бою.
Пам'ятаємо, помстимося...Миколо, ти назавжди в нашій пам'яті...
від однокурсника Олександра