Михайлюк Михайло Леонідович

Михайлюк Михайло Леонідович

Дата та місце народження: 16 лютого 1980 р., с. Яковлівка, Лозівський район, Харківська область.

Дата та місце загибелі: 29 січня 2015 р., м. Щастя, Луганська область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Механік-водій.

Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 29 січня 2015 р. під час артилерійського обстрілу пересувного пункту управління в районі м. Щастя Луганської області.

Сімейний стан: Залишились батьки.

Місце поховання: с. Яковлівка, Лозівський район, Харківська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 10, місце 30.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

от семьи

С того ужасного и страшного события
Не было еще совсем и дня,
Чтобы не заплакали родители,
Чтоб его не вспомнили друзья.
Вот стоим мы над его могилой,
Слезы так и катятся из глаз,
Как и прежде он родной и милый,
И всегда он будет жить в сердцах у нас.
Тишина вокруг, одни лишь птицы
Песней разбивают пустоту,
Двух миров разрушить бы границы,
Чтоб покинуть смог он эту тьму.
Смотрит с фотографии надгробной
Ясный взгляд, как будто бы живой,
Кажется, услышим его голос,
Тот спокойный, добрый и родной.
Теперь мы в гости лишь сюда к тебе приходим,
Вот только не встречаешь здесь нас ты.
И как ни больно, здесь тебя мы не находим,
Лишь фото, крест и свежие цветы.
Печали дрожь пронзает наше тело,
Поверить мы не можем, не хотим…
И сколько бы не проходило время,
Забыть себе его мы не дадим.
Уходим мы, скрепя закрылась дверца,
А он лежать остался навсегда,
От страшной боли сжато наше сердце,
В мгновенье это не нужны слова...