|
Обставини загибелі: 28 червня 2014 р. о 14:15 в районі с. Макарове, Станично-Луганський район, Луганська область
колона матеріального забезпечення потрапила у засідку, під обстрілом опинився водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП. Терористи випустили автоматну чергу в лобове скло автомобіля,
за кермом якого перебував Василь. Він загинув на місці, а сержант, що сидів поряд, дістав поранення. У бою смертельні поранення дістав також командир БМП
старший лейтенант Віталій Бєліков.
Сімейний стан: Залишились батьки.
Місце поховання: с. Ставне, Великоберезнянський район, Закарпатська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 7, місце 27. 
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
|
| від батьків |
від сестри Олі |
Я бачив пeкло,
мамочко моя!
Я бачив пeкло...
Летіли кулі, «Грaди»,
а по тім
тілами сіялась земля,
а серед них лежав і я...
Прощай, мій дім!
Я вірним був
тобі, Вкраїно, до кінця!
Я вірним був...
Я не зганьбив свогo отця.
Йому тепер
без мене віку доживать
і вже онуків не діждать,
бо син помер.
Я міцно сплю,
криваві рани не болять.
Я міцно сплю...
В тривозі плаче телефон,
а я мовчу...
Коханій душу рве гудок:
«Поганий, мaбуть, там зв'язок –
пізніше наберy.»
Я повернyсь! –
тоді, всміхнувшись, обіцяв.
Я повернyсь...
Пробачте, рідні, я не знав,
що так чомусь
в обіймах холоду й труни
мене стрічатимете ви,
я не озвусь...
Я вже прожив
своє життя на світі цім.
Я вже прожив...
Тепер земля – мій вічний дім.
Недолюбив....
Курличуть тужно журавлі...
Герої в пам'яті живі!
І я ожив!
В смт Великий Березний вул. Лакоти перейменовано на вулицю В. Наливайка. 17 лютого 2015 у Ставненській ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Василя Наливайка. |
