Остап'юк Петро Володимирович

Остап'юк Петро Володимирович

Дата та місце народження: 14 червня 1988 р., с. Торговиця, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Дата та місце загибелі: 29 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область (48°47'45.5"N 37°37'30.2"E).

Звання: Старшина міліції.

Посада: Міліціонер.

Підрозділ: Спеціальна рота міліції ГУ МВС України в Івано-Франківській області.

Обставини загибелі: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ (16 "жовтий") Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

Військова операція: Звільнення Слов'янська.

Сімейний стан: Залишились батьки, два брати та сестра.

Місце поховання: с. Торговиця, Коломийський район, Івано-Франківська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 7, місце 6.

Орден За мужність I ступеня

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно).

З вересня 2005 р. навчався у Івано-Франківському коледжі фізичного виховання (за власним бажанням перервавши навчання з 26 квітня 2007-го до 16 квітня 2008 р. для проходження строкової військової служби у Збройних Силах України) 2009 р. здобув диплом за спеціальністю "Викладач фізичної культури". З вересня того ж року проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді міліціонера роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Івано-Франківській області (з березня 2014 р. - спеціальна рота міліції УМВС України в Івано-Франківській області).

Протягом понад місяця брав участь у антитерористичній операції на сході України.

У січні 2015 р. на будівлі загальноосвітньої школи с. Торговиця урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь Петра Остап’юка, а на обійсті його батьків за їхнім побажанням у пам’ять про сина його колеги спорудили капличку.

14 листопада 2014 р. на Донеччині, поблизу Слов’янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні – пам’ятний хрест, встановлений на місці, де близько 12.30 29 травня впав збитий бойовиками-сепаратистами вертоліт Мі-8МТ Національної гвардії із бортовим номером «16», який повертався з блокпосту № 5 у районі гори Карачун.