Браух Андрій Васильович («Рижий»)

Браух Андрій Васильович

Дата та місце народження: 28 квітня 1991 р., м. Херсон.

Дата та місце загибелі: 12 лютого 2015 р., с. Логвинове, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Кулеметник.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: 12 лютого 2015 р. отримав смертельне поранення у бою за контроль над селом Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область). В цьому бою також загинули: старший солдат М. Сущук, молодший сержант В. Шульга, боєць 79 ОАМБр: старший прапорщик В. Суслик та бійці батальйону НГУ "Донбас": сержант А. Поліщук, солдат Р. Мельничук, солдат А. Камінський, солдат В. Самоленко, солдат І. Турков та сержант В. Панчук.

Сімейний стан: Залишилась мати.

Місце поховання: м. Херсон, кладовище Геологів, меморіал пам'яті загиблих бійців АТО (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 5, місце 21.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Всі кажуть, ти Героєм став, За Україну життя Своє віддав. Та, що з геройства того, Як плаче вбита горем мати? І довго буде ще ридати. Сім'я, родина, знайомі, друзі, Провели в останню путь в великім крузі. Це рана для нас усіх, Ще в пам'яті досі твій щирий усміх, Ти мужньо ішов воювати, Тепер же вічним сном тобі спати.. Ти голову свою поклав за нас, Щоб добре жили ми в майбутній час, Та важко з цим нам змиритись, Що холодною землею, Ти повинен укритись. "Покійся з миром, милий, друже, Сумуєм, любим тебе, дуже"... Пробач нас!!!
Від волонтерів м.Рубіжного.