Рубанчиков Сергій Петрович («Відьмак»/«Добрий»)

Рубанчиков Сергій Петрович

Дата та місце народження: 7 березня 1980 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 22 грудня 2016 р., смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Головний старшина взводу.

Підрозділ: 54-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 22 грудня 2016 р. від розриву 122-мм снаряду під час боїв на «світлодарській дузі».

Сімейний стан: Залишився брат.

Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище, д. 4, р. 5, м. 1 (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 3, місце 19.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року, "за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Завдяки тобі...
Вікторія

У ранньому віці втратив матір. Займався боксом та боротьбою, цікавився зброєю. З 2010 року щонеділі проходив тренування в УНСО. Доброволець, у травні 2014 року пішов на війну у складі добровольчого міліцейського батальйону «Золоті Ворота», ніс службу на Луганщині. Із квітня 2015 року служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні (батальйон УНСО), командир 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти. Воював в районі Маріуполя (Павлопіль, Широкине, Лебединське). 2016 року підписав контракт з 54 ОМБр. За кілька днів до загибелі отримав контузію на «світлодарській дузі» і потрапив у шпиталь, але вирвався на передову. Залишився брат, який разом з Сергієм пішов на фронт, він боронить Україну у лавах УДА.