Тимошенко Роман Васильович

Тимошенко Роман Васильович

Дата та місце народження: 5 березня 1989 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 16 лютого 2015 р., с. Нижнє Лозове, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Старший лейтенант.

Посада: Командир роти.

Підрозділ: 101-а окрема бригада охорони ГШ ЗСУ.

Обставини загибелі: Загинув 16 лютого 2015 р. в районі села Нижнє Лозове коли БТР з військовими рухаючись з Новогригорівки у напрямку смт Луганське підірвався на фугасі. Разом з Романом загинули солдат М. Іваничко та старший солдат Д. Барвін.

Сімейний стан: Залишились батьки, старша сестра та дружина.

Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 9, місце 23.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

«Теперь ты мое небо…мое солнце… мой воздух…
Ты навсегда в моей памяти, Ты навсегда в моем сердце, Мой Герой!
Теперь ты моя Вселенная!»
Вечно любимому мужу от жены Тимошенко Дарьи
від Оксани Герої не вмирають! Вони живі в нашій пам'яті.
Ти живий, бо ми тебе пам'ятаємо.
від Шпак Марії
Ты с нами был, и вдруг тебя не стало
Ты навсегда закрыл свои глаза
И я не верю в то, что потеряла
Тебя мой друг теперь уж навсегда
Твой облик все стоит перед глазами
Твой полный жизни добрый нежный взгляд
Но ты ушел и, не простившись с нами
И не вернуть тебя уже назад
Ты был всегда таким веселым бодрым
Любил ты жить смеяться и шутить
Ты был хорошим другом очень добрым
С тобой приятно было говорить
Но невозможно мне поверить в это
Наверно не поверю никогда
Но что ж поделать, ведь тебя уж нету
Ты с нами был, но вот пришла беда
Мне очень больно я все время плачу
Но не помогут слезы все вернуть
И видно не должно быть все иначе
Судьбу свою никак не обмануть
Но ты поверь, я не забуду друг
Те наши юные веселые года
И в памяти тебя я сохраню
Ты в моем сердце будешь жить всегда

от кумы Оли

2010 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями танкових підрозділів».

Відбулося відкриття меморіальної дошки пам'яті на честь випускника школи № 243, воїна АТО Тимошенка Романа Васильовича.