Усс Степан Миколайович

Усс Степан Миколайович

Дата та місце народження: 9 серпня 1978 р., м. Кременчук, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.

Звання: Старшина.

Посада: Операційна сестра медичної роти.

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. "Зеленим коридором" на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2 вересня 2014 р. тіло Усс С.М. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишились дружина та сини.

Місце поховання: смт. Градизьк, Глобинський район, Полтавська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 9, місце 29.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 р. нагороджений відзнакою "За вірність народу України" І ступеня (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

від Володимира Чайкіна від Володимира Лайло
від мешканців Градизька


старшина Усс Степан Миколайович, другий зправа (загинув);
старший солдат Романов Федір Анатолійович, третій зліва (загинув);
старший сержант Сидоренко Сергій Іванович, по центру на передньому плані (загинув).
Розташування 2РТГр 1МБ 93 ОМБр , Луганська область, біля кордону з Росією.

(Для збільшення фотографії натисніть на неї!)

Товариш по службі: Прекрасные жизнерадостные ребята. Федя и Стёпа медики, всегда и везде вместе неразлей-вода, никогда не видел их "смурными" всегда шуточки-прибауточки типа: у нас два лекарства есть, и оба расслабляют, но одно голову другое ж........у, и ржут, мы тебе оба выпишим, но главное одно другим не закусывай, а то....... и опять ржут. До последнего момента, будучи уже ранеными, пытались оказывать помощ своим товарищам, у одного из ребят пуля пробила пластину бронежилета и застряла между рёбер, они вытащили пулю, и зашили рану, извлекли осколки из ноги и головы, жив он остался только благодаря их помощи. И погибли вместе (пишу с чужих слов), обоих ранило, Стёпу как говорят ребята сильно "порвало", Федя вроде был полегче, и он тащил его на себе до последнего. Из них двоих Федя всегда был более решительным, когда их окружили Федя прижал Стёпку к себе и подорвал гранату. (вроде как на том месте где нашли их останки, вокруг было много Российских десантников, но утверждать не берусь, все как то сумбурно и по разному этот момент описывают). Сидоренко погиб уже попав в плен, российский лейтенант (вроде из Костромских десантников) застрелил его выстрелив ему в спину, за то что он вступился за ребят которых этот лейтенант расстреливал.

У селищі Градизьк Глобинського району Полтавської обл. вулицю названо на честь Степана Усса.