Шульга Анатолій Васильович («Бізон»)

Шульга Анатолій Васильович

Дата та місце народження: 15 липня 1965 р., с. Соснівка, Конотопський район, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 28 січня 2015 р., с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Номер обслуги артилерійського розрахунку.

Підрозділ: Окремий загін спеціального призначення ''Азов'', Східне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Вночі та зранку 28 січня 2015 р. російські бойовики вели вогонь у напрямках сіл Гранітне та Миколаївка (Волноваський район) поблизу Маріуполя. Бійці «Азову» виїхали на передову, щоб відтягнути вогневий удар на себе та унеможливити жертви серед мирного населення. В результаті артилерійсько-мінометної дуелі загинули солдат Шульга А. В. та солдат Білофастов Г. М., шестеро отримали поранення.

Сімейний стан: Залишилася дружина то дорослі дочка та син.

Місце поховання: м. Конотоп, Сумська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 9, місце 31.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).

від земляків від земляків

Ветеран-«афганець». Належав до лав УНСО та організації «Правий сектор» в Конотопі. На фронті перебував з червня 2014 року.

Полк "Азов" - Друг Бізон був одним з перших артилеристів у полку. Для молодих бійців він був старшим братом. Постійно тренував розрахунок, не даючи навіть перепочити. Бізон говорив: «Після бою будемо відпочивати, а зараз до роботи, нема чого сидіть коли ворог у нас на порозі». Після боїв Бізон завжди запитував: «Ну що, ми чотко попали?». Хочеться сказати тобі, друже, ви знищили ворожий розрахунок і склад боєприпасів. Вам вдалось відтягнути вогонь на себе і обстріл наших позицій і села припинився. Ви врятували не одне життя. Сам Бізон під час виконання бойового завдання отримав важкі поранення, не сумісні з життям.

Рішенням полку «Азов» мінометно-артилерійська рота названа на честь Анатолія.