|
Обставини загибелі: Помер вночі 31 липня 2015 р. в Дніпропетровській обласній лікарні ім.
Мечникова в результаті поранення ворожим снайпером під час несення служби на передовій у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.
Лікарі дев'ять днів боролися за життя Юрія.
Сімейний стан: Залишились мама, дружина та син.
Місце поховання: м. Вільнянськ, Запорізька область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 7, місце 24. 
Указом Президента України № 573/2015 від 10 жовтня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
 |
 |
| від дружини |
від доньки |
от сестренки |
|
Воины света, в небо ушедшие,
Злу вы войну объявили свою.
Землю оставили, к солнцу и звёздам
Вы унесли о свободе мечту.
Боже, прими их к себе в своё воинство,
В страшном бою они жизнь не спасли,
За свою землю, за свою Родину,
За Украину они полегли…
от семьи Пелипенко | 
Юрій Береза, народний депутат України: "Вночі, у лікарні ім. Мечникова, помер Юрій Дмитрієв, 1965 р.н. Був тяжко
поранений під час виконання бойових завдань в Пісках. Лікарі боролись за його життя дев’ять днів, проте йому так і не вдалося до нас повернутись. Він був
справжнім воїном та патріотом. Все життя пропрацював міліціонером, вийшов на пенсію, з початком війни на Сході одним з перших поповнив лави добровольців,
спочатку запорізького батальйону «Скіф», а згодом – «Дніпро-1». Був добрим другом, порадником і наставником для своїх хлопців...".
З нагоди Дня захисника України у м. Вільнянськ урочисто відкрито пам’ятний знак майору міліції Юрію Дмитрієву, який загинув від кулі російського снайпера під Пісками у липні 2015 року. Монумент
встановили на початку вулиці, що названо іменем героя, поблизу школи-інтернату, над яким традиційно шефствують запорізькі правоохоронці.
|
