Геннадій народився 28 листопада 1965 року. Навчався в Криворізькій загальноосвітній школі №48. Після чого отримав вищу освіту в приватному
навчальному закладі «Інститут ділового адміністрування».
Був приватним підприємцем і з 2010 по 2012 рік працював виконавчим директором приватного навчального закладу
«Інститут ділового адміністрування». Депутат Тернівської районної у місті ради V скликання.
Olena Bondarenko: Дощ був для мене прикладом. Врівноважений, розумний, начитаний, він постійно вчився. Маючи свій вік - тримав добру спортивну форму.
Знаючи свою ваду, вперто тренувався. І був серед найкращих. Якось ми розмовляли, чому тепер мусимо бути зі зброєю, і Дощ сказав: "Я не хочу
цю війну залишити дітям. Краще ми, ніж вони". Дощ був вмілим і досвідченим. Обстріляним. Витривалим. Ніколи не забуду, як на полігоні
Француз шепнув мені поміж іншого: "Ти відстрілялася на рівні Доща". Кращого компліменту я не мала ніколи! У Дощі я бачила себе. Такою, якою
хотіла б бути. І коли щось не вдавалось, згадувала його. А сьогодні, як написала Ксеня, Дощ потиснув Богу руку. Мені здається, Бог мав би її
поцілувати. Дощ прикрив собою друга. Забрав собі не свою кулю. Я дихаю через раз. Це дуже боляче. Ненависть у мені бореться з розпачем.
Постріл із 140 метрів. Ворог підлазить так близько, бо арта мовчить. Арта мовчить, бо перемир'я, звісно. Перемир'я залите кров'ю, бо в нас
президент не Перший - а торгаш і брехло. І в нього наступні розклАди, торги й вибори. За рік президентства Порошенка єдину країну вміло
розкололи на війну - "там", і мирне життя "тут". Погляньте навколо - більшості це пасує. Можна дати відкупного "туди" і виправдовуватися,
чому треба втішатися життям "тут". До статистики смертей усі звикли і змирились, що все це закінчиться нескоро. Але аби "там", "конфлікт на
Донбасі", еге ж. Прагнути до миру через перемогу - це справа божевільних добровольців. Тут - гра престолів. А між двома світами у болючій
розтяжці волонтери... Та нема ніякого "там" і "тут", є війна в Україні... Мені завжди здавалося, що коли вилітає відстріляний набій, на його
місце у ствол має зайти інший. Щоб вести по ворогу безперервний вогонь.
Дощ відстрілявся. Хто зайде замість нього?
Ірина Корольова: "Я просто волонтер. Бачила Доща лише раз у житті, хвилин 40. Ми приїхали у Піски, треба було передати посилочку Маккартні з
Харкова. Ми з водіем дуже замерзли, тож Маккартні запросив нас до себе у будиночок на чай. Він познайомив нас з головним - другом Дощем. У
будиночку було дуже чисто, хлопці сказали, що вони пообіцяли хазяїну дивитись за помешканням і підтримувати усе у порядку. Дуже душевна,
дружня атмосфера там була. Говорили про виховання молоді в новій вільній України. Все було так по-домашньому. Хлопці кажуть: "Та це все
друже Дощ! Він як добрий батько!" Я подумала: "Слава Богу, що друже дивиться за тими, по-суті, ще дітьми! Він сможе іх навчити бути
справжніми чоловіками і порядними людьми!" Брат Маккартні написав мені у ФБ, що Доща більше немає. Не можу повірити..."
Ольга Годованець: ... на кухні в домі Барса Дощ, коли приїхав, сказав: панове, допивайте чай і, прохання: на кілька годин сюди не заходьте. через кілька годин
кухня в домі Барса, де побратими у Пісках переважно снідали-обідали-вечеряли, сяяла чистотою, пахла свіжістю, блищала зручністю і дзвеніла
порядком, і всі волонтерські дари - коробки і контейнери з печивом, пирогами, вітамінними сумішами etc. акуратно стояли і з них зручно було
смакувати їх вмістом, не роблячи гармидеру і не добавляючи бруду в січневі краски війни.
...на заході цього червненового дня... пряме влучання у голову... куля снайпера. мовчазний, мудрий і щиросердний Гєна Дощенко з Кривого Рогу,
ДУК ПС.
...друже Дощ, Чистого тобі Шляху і Порядних Душ поряд!!!
Иляна Вискалина: Виливаю на площину ФБ трохи власної душі і роздумів на тему кохання вічного і земного. Скоріш за все ідеалізую, але записую
зі слів дружини загиблого Героя російсько-української війни, або війни ангелів і сатани. Він переповнений життям з твердим бажанням захистити
рідний дім, Батьківщину, і власну сім'ю йде добровольцем на фронт. Спортсмен, веде активний і здоровий образ життя - холодне обливання,
ранковий біг, правильне харчування. Палко кохає свою другу половинку. Вона наче створена бути дружиною, тендітна, ніжна, сильна, хазяєчка,
жінка, що покликана дарувати тепло і любов чоловікові. І в один день в якусь хвилину їхні обійми розриває куля, війна, сатана. Вона щаслива в
спогадах і нещасна у реальності, втративши землю під ногами залишається жити. Він опікувався нею, як за дитиною, забезпечував, оберігав,
переживав, зустрічав, дзвонив, навіть коли вона йшла від своєї подружки з сусіднього під.їзда. Збирав у полі квіти і дарував їй, ховав
записки у речах, у книгах з освідченням у коханні, дві із яких вона знайшла вже після його смерті. Остання з них: "Сонечко, кохаю тебе".
Він навіть зараз, вже будучи з Богом, піклується про неї, про її здоров'я. Можливо не все було так солодко, як я описала, та все ж роблю
висновок, що кохання є, що велике благословення має той хто його пережив. Воно було коротке? Але воно було і є, і то велике щастя. Мрія
багатьох і багатьох так і не здійсненна. Світланко, ти дійсно благословенна Господом тією любов'ю, яку маєш в серці. Твій чоловік Герой і
не тільки нашого часу, а й наступних поколінь. Я дуже рада, що мої діти, діти Украіни, будуть вивчати справжню новітню історію Украіни з
іменами Героів минулого і сьогодення. А на обкладинці буде фотографія Геннадія Дощенка та ще двох Воїнів Світла. Вибачайте в кого забрала час
на читання, я не майстер пера, але так хочеться, щоб знали люди ціну здобуття Свободи України. В першу чергу пишу це собі, щоб коли я
стикаюсь з реальністю, брехнею, несправедливістю - не спіткалась, не падала, а дивлячись на подвиги наших рідних, черпала в них сили, і
щоб йшла далі, не зраджуючи всіх вільномислячих і віруючих в краще майбутнє для Украіни людей.
Богдан Данді: Брате! Ти в наших серцях і думках залишишся назавжди, ми продовжимо справу за
котру Ти змагався! Спи наш любий побратиме, Господь до себе кличе найкращих!
Іван Ясній – один з режисерів «Добровольці божої чоти»: Запис загиблого… Геннадій Дощенко
Про 2014 рік. А я дуже вдячний 2014 р. попри Небесну сотню , війну в Україні. У мене таке враження що всі попередні роки прожив тільки для того щоб
пережити цей рік. В мої 49 років я знов відчув жадобу до життя, розуміння того що робиш що треба робить і що треба обов'язково зробить.
У мене з'явилось скільки вірних , перевірених друзів що ....... У цивільному житті така якість друзів, коли час дружби рахується роками,
а тут іноді достатньо однієї хвилини. Я зрозумів що країну особисто я можу змінити,що влада це не тільки зажрані впевнені хами а ще й
сцикливі виблядки .що влада це не боги, а просто наші найманці, котрих треба поправляти і ганяти.І ще багато чого. Дуже прикро що це все
дійшло як до жирафа, але ж дійшло!!! Тому я дуже вдячний 2014 року.
Да і головне дуже вдячний моєму сонечку, моєй дружині це її підтримка зробила мене таким як є, а я собою зараз задоволений Прощавай
старий рік , привіт Новий рік (відчуваю буде той іще рік ).
Борис Дошенко: Остані години житя. Готувався привітати дружину з днем народження. Ти навіки в
нашій пам'яті. Пишаюсь тобою, спи спокійно, братику...
