Заяць Михайло Михайлович («Косий»)

Заяць Михайло Михайлович

Дата та місце народження: 1 вересня 1975 р., м. Червоноград, Львівська область.

Дата та місце загибелі: 4 жовтня 2015 р., с. Павлопіль, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ''Донбас''.

Обставини загибелі: Загинув 4 жовтня 2015 р. під час патрулювання та відстеження ворожої ДРГ в секторі «М», поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область) коли автомобіль батальйону «Донбас» наїхав на протитанкову міну.

Сімейний стан: Залишилися дружина та дві доньки.

Місце поховання: м. Червоноград, Львівська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 6, місце 34.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Старшина Дмитро Бабкін, командир взводу батальйону НГУ «Донбас»: «Сегодня мы простились с Мишей, позывной "Косой" (Заець Михайло Михайлович), позавчера подорвавшимся на вражеской прыгающей мине, стоявшей на растяжке... У него остались супруга и две дочери, младшего школьного и дошкольного возраста... Прикоснулся к закрытому гробу – сказал: "Покойся с миром, брат..." К гробу, в котором находились останки воина, с которым я имел честь здороваться за руку ещё несколько дней назад... Косой, именно так мы к нему обращались, спокойный и рассудительный разведчик, неоднократно заходивший в тыл к оккупантам, каждый раз, практически ползком пересекая линию фронта он собирал разведданные. Он был лучшим из нас в этом деле. Пользовался абсолютным авторитетом среди товарищей именно за свою смекалку, отвагу и смелость. Никогда не рисковал впустую. Был старшим на одной из передовых позиции в Широкино, сумел и ребят уберечь и сам уцелел. Уцелел там – не уберёгся здесь...»