Іванченко Євген Миколайович

Іванченко Євген Миколайович

Дата та місце народження: 21 травня 1978 р., м. Ватутіне, Черкаська область.

Дата та місце загибелі: 8 серпня 2015 р., с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Старшина 2 статті.

Посада: Стрілець.

Підрозділ: 501-й окремий батальйон морської піхоти (36-а окрема бригада морської піхоти).

Обставини загибелі: Загинув 8 серпня 2015 р. від вогнепального поранення у голову поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область) у стрілецькому бою з диверсійно-розвідувальною групою противника.

Сімейний стан: Залишилися батьки, сестра та двоє дітей, — син і донька.

Місце поховання: м. Ватутіне, Черкаська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 9, місце 20.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Ну ось минув і рік, як тебе немає,
Не бачим посмішку твою, не чуєм сміх..
Не бачим як з синочком ти гуляєш,
А в серці тільки невгамовний біль.
Я з посмішкой згадаю всю турботу,
Яку мені ти так щиро віддавав.
А зараз хилим голови з скорботой ,
ти ворогів нашої землі там убивав.
І так буває хочеться прийти до тебе,
просто прийти і розповісти тобі про все.
Але тебе немає з нами поруч,
а час так невгамовно швидко йде.
Ми будем пам'ятати тебе завжди.
Ти наш герой і ти життя своє віддав,
аби над головой світило мирне небо.
Ти болю і страждань на тій війні зазнав.
Ти там,на небі.. То хай на тому світі
у тебе буде Царствіє святе..
А ми всі знаєм, що герої не вмирають,
і в нас в душі за тебе біль ніколи не мине.
Світла пам'ять, дяка за захист...
від жителів Маріуполя