Кислюк Олексій Павлович

Кислюк Олексій Павлович

Дата та місце народження: 30 травня 1988 р., м. Харків.

Дата та місце загибелі: 13 червня (орієнтовно) 2014 р., смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область.

Обставини загибелі: Загинув від рук бойовиків, коли поїхав виручати своїх знайомих, які попросили вивезти їх з окупованої території. Точна дата загибелі не з'ясована, орієнтовно – 12-13 червня 2014 року.

Відомо, що вранці 11 червня 2014 року він виїхав на своїй машині з Харкова, щоб забрати із Сіверська (тоді Артемівського району на Донеччині), вже захопленого на той час бойовиками Стрєлкова-Гіркіна, сім’ю свого товариша. Востаннє вийшов на зв’язок 12 червня, перебуваючи в Ямполі (Краснолиманський район Донецької області). За словами місцевих мешканців, тут, на облаштованому блокпосту, його затримали бойовики, і подальша його доля невідома.

У вересні 2016 року його тіло було виявлене пошуковцями в лісовому масиві поблизу Ямполя; під тілом знаходились номерні знаки його машини. Останки були переправлені до м. Дніпро для опізнання. Судово-медичні експерти констатували, що загиблого жорстоко катували впродовж кількох днів, після чого вбили. Тести ДНК ствердили, що тіло належить саме Олексію Кислюку, проте мати відмовилась це визнати, сподіваючись, що це помилка, а син перебуває в полоні. Тіло поховали на Краснопільському кладовищі як тимчасово неопізнаного захисника України. Змирилась мати із загибеллю сина, лише з часом і побувавши на його могилі: серце підказало їй, що це таки її син. Було прийняте рішення про перепоховання на «малій батьківщині». Перепоховали 30 травня 2018 року.

Сімейний стан: Залишились батьки, два брати і сестра.

Місце поховання: м. Харків, Безлюдівське кладовище.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 9, місце 1.