Кітновський Олексій Володимирович

Кітновський Олексій Володимирович

Дата та місце народження: 22 квітня 1977 р., м. Рига, Латвія.

Дата та місце загибелі: 13 вересня 2014 р.

Звання: Старший лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 51-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Помер 13 вересня 2014 р. у лікарні від травми голови отриманої 3 вересня 2014 р.

Сімейний стан: Залишились мати, дружина та донька.

Місце поховання: с. Гаразджа, Луцький район, Волинська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 5, місце 15.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

"За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу", нагороджений відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).

За вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, а також вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1).

від родини від Ірини та Анни від дочки Ірини і дружини Тетяни
від Оксани

У 1994 р. закінчив школу № 3 м. Славута Хмельницької області. Цього ж року поступив у Харківський військовий університет за спеціальністю "Озброєння та бойове використання військ ППО". У 1998 р. закінчив універститет та служив у ЗСУ до звільнення в запас.

У квітні 2014 року Луцьким об'єднаним міським військовим комісаріатом як старший лейтенант запасу був призваний на військову службу по мобілізації. Військову службу проходив на посаді командира взводу 51-ї окремої механізованої бригади. Був поранений в зоні АТО.