Коношенко Руслан Сергійович («Поет»)

Коношенко Руслан Сергійович

Дата та місце народження: 23 лютого 1983 р., м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область.

Дата та місце загибелі: 20 січня 2015 р., Донецький аеропорт.

Звання: Старший солдат.

Посада: Номер обслуги.

Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон).

Обставини загибелі: Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час оборони аеропорту м. Донецьк. Впізнаний за експертизою ДНК. Похований.

Військова операція: Оборона Донецького аеропорту.

Сімейний стан: Залишилися мати, дружина, двоє синів та донька.

Місце поховання: м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 3, місце 37.


Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно рішення № 109/93 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».

Руслан живий в нашій памяті, герої не вмирають.
Мальований Сергій Вікторович
ЧУЄШ, МАМО?

Ти прийшла...Дивишся на могилку-
...Із очей - спадає сльоза.......
Поховала...Свою ти кровинку -
Мене, в тебе, забрала війна...
А я хотів жити...Щось в цім світі змінити...
Та доля - інші вказівки дала...
Став я Героєм...Чуєш, мамо, Героєм!...
Пишайся же ж мною країно моя!
Не смій забувати полеглих солдатів
, ЩО віддАли життя за незалежність твою!
Ви пам'ятайте!Завжди пам'ятайте-
Воїнів всіх, що полягли у боЮ...
Чуєш, країно!?...Чуєш, мОя, країно!??
...Ми хотіли живими повернутись назад!!!
З ріднею зустрітись, але не судилось...
Не забувайте нас!...Й родини загиблих солдат!...

НЕ ЗАБУДЕМО!!!!
НІХТО НЕ ВМИРАЄ НА ЗЕМЛІ,
ПОКИ ВІН ЖИВЕ В СЕРЦІ ТОГО,
ХТО ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ЗЕМЛІ.

від Мальованого Сергія

Перед самим виїздом на аеропорт, він помінявся з хлопцем з іншої роти свій АКМ на кулемет ПКМ. 17 січня він шквальним вогнем з кулемета ПКМ калібр 7.62 заткнув крупнокаліберний кулемет "стрімчак" калібр 12.7. Тим самим прикрив евакуацію 17 поранених.