Коврига Сергій Володимирович («Лялік»)

Коврига Сергій Володимирович

Дата та місце народження: 17 квітня 1962 р., м. Вінниця.

Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 р., м. Лутугине, Луганська область (48°24'34.9"N 39°13'14.7"E).

Звання: Підполковник.

Посада: Командир роти.

Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони ''Айдар''.

Воїн-миротворець

Обставини загибелі: Загинув 27 липня 2014 р. під час бою на залізно-дорожному переїзді в м. Лутугине, Луганська область. Разом з Сергієм загинули старший лейтенант І. Римар, старший сержант С. Шостак, старший солдат І. Куліш, солдат М. Личак, солдат А. Алієв, солдат С. Менюк, солдат О. Квач, солдат М. Вербовий, солдат О. Давидчук, солдат В. Бойко, солдат І. Василаш та лейтенант М. Куценко.

Сімейний стан: Залишились дружина, дві доньки та син.

Місце поховання: м. Гайсин, Вінницька область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 6, місце 2.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

від Інни Дерябіної від Юрія Савченко Вечная память Серёж...Земля пухом..
Донбасс


Коврига Сергій (Лялік) і Римар Ігор (Сірко) за день до загибелі.

Підполковник, інженер, сапер. Народився у м. Вінниця в родині медиків. Випускник Кам"янець-Подільського ВВІКУ ім. маршала Харченко В.К. 25 років військової служби, приймав участь в миротворчих місіях в Південному Лівані та Лівії по розмінуванню та утилізації боєприпасів. На протязі сими років приймав участь в розмінуванні території Криму Інкерманських штолень та Мекензієвих гір, на рахунку сапера знешкоджено більше 5тис. вибухонебезпечних предметів. Він був справжнім професіоналом "Сапер від Бога", так говорять про нього друзі, колеги по справі та бойові побратими. В травні 2014 р. був мобілізований до ЗСУ, командир роти п/п В0624. Кадровий офіцер, який передавав свій бойовий досвід молодим бійцям у пошуку та знешкодженні мін. Приймав участь у визволені міста Щастя, особисто знешкодив вибухівку на замінованому мосту біля Щастя. 27.07.2014 р. загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО під Лутугіно Луганської області. Він був учасником майдану, справжнім патріотом своєї Батьківщини, безмежно любив Україну та поважав українську мову. Не ординарна особистість, людина, яка завжди рухалась вперед - самовдосконалювався на особистому та професійному рівні, володів англійською мовою та добре розумівся в комп"ютерній техніці. Поховано героя 30 липня 2014 р. на центральній алеї героїв на цвинтарі м. Гайсина Вінницької області.

14 жовтня 2014 року в місті Гайсині на будівлі міського краєзнавчого музею було урочисто відкрито меморіальну дошку Сергію Володимировичу Ковризі.

Увічнений у Меморіалі пам’яті героїв АТО, урочисто відкритому 24 серпня 2016 року у м. Могилів-Подільському Вінницької області, біля входу до міського парку.