Обставини загибелі: Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв.
"Зеленим коридором" на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2-го вересня тіло Куліченка В.М. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі
було привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі м. Запоріжжя, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК в березні 2015 р.
Перепохований.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Місце поховання: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Центральне кладовище, Алея Слави (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 1, місце 39. 
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг "За Заслуги перед містом" 3 ст. (посмертно).

Нагороджений відзнакою 40-го батальйону "Мужність. Честь. Закон." (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
|