|
Обставини загибелі: Загинув 5 червня 2015 р. внаслідок
підриву на ростяжці поблизу смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область.
Сімейний стан: Залишились мати та сестра.
Місце поховання: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 8, місце 13. 
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг "За Заслуги перед містом" 3 ст. (посмертно).
Дідусь: "Онук дуже любив розповіді про Другу Світову війну. Його рішенням було відслужити в армії.
Михайло говорив, що так не хоче цієї війни, але треба відстоювати Україну".
Мама: "Міша дивувався, що ж таке, всім приходять повістки, а мені - ні, а коли
прийшов до військкомату, виявилось, що його навіть не внесли в комп'ютерні списки. Син говорив, що за чужими спинами ховатись не буде."
Колега по роботі: "Цілеспрямований, веселий, енергійний. Робота в нього йшла на -ура-, за те, на шахті дали Міші бронь, та він не
став нею користуватись"
Олекса, друг дитинства: "Міша це душа компанії, мав би приїхати з АТО в відпустку, але без побратимів не поїхав."
Сестра переповідає слова брата: "Я не хочу, щоб ти, твої діти, мама, бачили те, що робиться там."
Побратими: "Небайдужий, добрий, завжди приходив на поміч»
| 
