24 липня 2015 року за зразкове виконання бойових завдань в зоні АТО нагороджений відомчою медаллю «105-й Ризький орденів Червоного Прапора та Червоної Зірки прикордонний загін».

6 жовтня 2015 року наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 927 нагороджений нагрудним знаком "За мужність в охороні державного кордону".

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Спілкою ветеранів АТО та силових структур України «Щит Батьківщини» нагороджений медаллю «За оборону Донбасу» (посмертно).

Спілкою ветеранів АТО та силових структур України «Щит Батьківщини» нагороджений медаллю «За службу на Донбасі» І ступеня (посмертно).

Ігор Володимирович Нешко народився 12 січня 1978 року у місті Чернігові. В родині з боку батька була офіцерська династія (дід Андрій Миронович – легендарний комбат Другої світової війни, кавалер орденів Олександра Невського та двох орденів Червоного Прапора), мама – вчитель музики.

1993 року Ігор закінчив вісім класів Чернігівської середньої школі №12 та Чернігівську музичну школу №1 по класу саксофону і того ж року вступив до Чернігівського музичного училища ім. Левка Ревуцького на відділ духових інструментів. Проте військові гени далися взнаки і після закінчення музучилища 1997 року Ігор вступає до Військового інституту при Національному університеті «Львівська політехніка», де 2001 року отримує базову вищу освіту рівня «бакалавр» за фахом «Військовий диригент». 2004 року вступив на заочну форму навчання на п’ятий курс Київського національного університету культури і мистецтв, наступного року здобувши вищу музичну освіту за спеціальністю «Музичне мистецтво» та здобувши кваліфікацію «Викладач, артист оркестру, диригент духового оркестру».

У 2002 – 2010 рр. Ігор проходив військову службу за контрактом на посаді музиканта-виконавця, артиста вищої категорії в оркестрі 8-го навчального Чернігівського центру Залізничних військ Збройних Сил України (з 1 листопада 2004 року – Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України (військова частина Т-0500).

2005 року одружився з Вірою Очерет, за три роки у подружжя народився син Владислав. Цей шлюб виявився недовгим – подружжя розлучилося, хоча збереглися добрі стосунки, Ігор Володимирович спілкувався з сином і займався його вихованням (2014 року Владислав зі своєю мамою виїхав на постійне проживання до Канади).

2010 року, маючи досвід служби у військовому оркестрі, Ігор Володимирович перевівся до Державної прикордонної служби України і протягом 5 років обіймав посаду інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону. 2012 року Ігор одружився вдруге – з Юліною Журавель, яка навчалася разом з ним у Військовому інституті при Національному університеті «Львівська політехніка» і у цей час служила офіцером у Бердянському прикордонному загоні, згодом вона переводиться до Чернігівського прикордонного загону, за місцем служби чоловіка.

Лише протягом 2014 – 2015 рр. він виявив та припинив 5 спроб перетину державного кордону незаконними мігрантами, 8 порушень правил перебування в Україні іноземцями та особами без громадянства, 2 спроби виїзду за кордон транспортних засобів з підробленими документами та затримав громадянина, оголошеного у розшук правоохоронними органами. Після початку бойових дій на Донбасі, під час формування оперативно-бойової прикордонної комендатури «Чернігів» старший прапорщик Ігор Нешко одним з перших у підрозділі виявив бажання потрапити до її складу та вирушити до району проведення антитерористичної операції. З червня 2015 року він перебував на передовій, обійнявши посаду старшого розвідника відділення розвідки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Курахівка» Краматорського прикордонного загону.

У жовтні 2015 року, напередодні Дня захисника України, Ігор Володимирович був нагороджений однією з найвищих відзнак Держприкордонслужби – нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».

Загинув 8 листопада 2015 року, коли бронеавтомобіль «Кугуар», на якому зміна прикордонних нарядів прямувала до контрольного пункту «Георгіївка» для несення служби, потрапив у ДТП в районі смт Курахівки Селідовського району Донецької області.

Похований 11 листопада 2015 року на чернігівському кладовищі «Яцево». Після того, як 18 липня 2018 року в Києві, також у ДТП, трагічно загинула дружина Юліна, яку було поховано у рідному Бердянську, до надгробного пам’ятника Ігоря було додано символічний пам’ятник-кенотаф, частиною якого є мармурова урна із землею з могили Юліни.

8 листопада 2016 року на будівлі Чернігівської загальноосвітньої спеціалізованої школи фізико-математичного профілю №12 урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь Ігоря Нешка.

2 жовтня 2017 року на будівлі Чернігівського музичного коледжу ім. Левка Ревуцького урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Ігоря Нешка та Володимира Близнюка; крім того, у пам’ять про випускників навчального закладу, які загинули захищаючи свободу і незалежність України в зоні АТО, у його приміщенні встановлено меморіальний стенд.