Панчук Володимир Феліксович («Араб»)

Панчук Володимир Феліксович

Дата та місце народження: 3 січня 1978 р., м. Хмельницький.

Дата та місце загибелі: 12 лютого 2015 р., с. Логвинове, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Командир міномета.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ''Донбас''.

Обставини загибелі: Загинув 12 лютого 2015 р. під час проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань в селі Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область). В цьому бою також загинули: солдат Р. Мельничук, солдат А. Камінський, солдат В. Самоленко, солдат І. Турков та сержант А. Поліщук, бійці 30 ОМБр: солдат А. Браух, старший солдат М. Сущук, молодший сержант В. Шульга та боєць 79 ОАМБр: старший прапорщик В. Суслик.

Сімейний стан: Залишились батьки, дружина та троє дітей.

Місце поховання: м. Хмельницький, мкр. Ракове, «Алея Слави» кладовища (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 5, місце 17.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Згідно рішення п’ятої сесії Хмельницької міської ради № 1 від 16 березня 2016 р. нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно).

Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької міської ради № 3 від 26 жовтня 2016 р. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького" (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки
Ти в наших серцях.
Пишаємось тобою!
від Ольги К.