|
Обставини загибелі: Загинув 28 липня 2014 р. під час бою за висоту Савур-Могила,
Шахтарський район, Донецька область.
Сімейний стан: Залишилися батьки та 2 брати.
Місце поховання: с. Рогізна, Любарський район, Житомирська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 7. 
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
Бій за Савур-Могилу
(посвята полеглому Герою Батюку Валентину Євгеновичу)
Запеклий бій. Савур-Могила.
Снарядів вибух раз у раз..
Стріляє, пре кацапська сила,
Всіх прагне знищити в цей час.
Наказ солдатам - йти у наступ,
Зайняти штурмом висоту,
Відкрити на узвишшя доступ,
Контролювати кругову.
А по ту сторону чеченці,
І бронетехніка гармат,
Ворожі навчені чужинці
Озброєні, як на парад.
А наші хлопці без нічого,
Лиш Дух вкраїнський - їх броня.
Життя ніхто не жалів свого,
Бо знав: позаду там рідня.
Ішли вперед і не здавались,
Тривав страшний жорстокий бій.
Навкруг лиш вирви залишались..
-Тільки вперед! Назад не смій!
Та не здаються наші хлопці,
Ніхто з бійців не підведе.
За Україну на цім боці,
Тридцята ОМБр іде.
Боєць Батюк в бою загинув,
Убило ще кілька бійців,
У небо з друзями полинув,
Життя віддав за земляків.
Війна безжальна, страшна, грізна..
Як коршун звістка в дім летить:
Везуть бійця в село Рогізне –
Батькам синочка хоронить.
Біль не забудеться ніколи
І серце мами не сприйме,
Що Валентин її додому
В батьківську хату не прийде.
Ольга Калина | 
|
