|
Обставини загибелі: 26 липня 2014 р. під час виконання бойового завдання у складі
1 БТГР по укріпленню блокпосту № 1, біля с. Красне, Краснодонського району Луганської області особовий склад блокпосту потрапив під обстріл незаконно
створеними формуваннями, які здійснюють збройний опір силам Антитерористичної операції із мінометів, ПТУР, ЗУ та систем реактивного залпового вогню
"ГРАД". Внаслідок щільного обстрілу весь особовий склад, в тому числі старший солдат Бруй Микола Віталійович були змушені відступити від своїх позицій.
Під час відступу до Луганського аеропорту за декілька кілометрів від блокпосту колона танків і БМП потрапила під щільний вогонь з кулеметів та автоматів,
в наслідок чого особовий склад, який перебував на техніці (БМП № 726) змушений був прийняти бій. Під час бою був поранений солдат
Степанець Костянтин Анактолійович. Старший солдат Бруй Микола Віталійович побачивши поранення солдата Степанця К.А, поквапився надати йому першу
медичну допомогу, але не встиг, так як сам отримав смертельне поранення. В цьому бою також загинув
солдат Юрій Коваль.
Сімейний стан: Залишилась дружина та маленька донька.
Місце поховання: м. Чернігів, кладовище Яцево (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 5, місце 2. 
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). 
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). 
Рішенням міської ради міста Чернігова присвоєно почесне звання "Захисник України – Герой Чернігова" (посмертно).
 |
|
|
|
|
| від батьків |
від сестри |
від дружини |
від доньки |
від
одногрупниці
Ірини |
|
|
|
|
| від хрещеного Володимира та його дружини Ніни |
від троюрідної сестри Вікторії та кума Станіслава |
від троюрідної сестри Ірини та її родини |
від Юрія Васюка |
|
від Вікторії, Антоніни Тимофіївни, інших мешканців
Лисичанська за звільнення Лисичанська в липні 2014 року.
Вічна память героям, уклін! | |
