Наказом МВС України від 6 травня 2014 року нагороджений відзнакою МВС України «Вогнепальна зброя».

Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 10 вересня 2015 р. нагороджений відзнакою "За заслуги 2 ступеня" (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно).

Сергій Іванович Бульдович народився 4 серпня 1973 року в м. Кіровограді Української РСР. З дитинства захоплювався польотами – у 15 років записався до місцевого аероклубу ТСААФ. Закінчивши Кіровоградську середню школу №18, у липні 1990 року вступив до Сизранського вищого військового авіаційного училища льотчиків, яке закінчив 1994-го за спеціальністю «Командно-тактична», з дипломом льотчика-інженера, військове звання «лейтенант» присвоєно наказом МО РФ №01826 від 22 жовтня 1994 року.

З грудня 1994 року по серпень 1998-го проходив військову службу у Збройних Силах Російської Федерації на посадах льотчика-оператора та командира вертольота вертолітного загону (на Мі-24) 112-го окремого вертолітного полку (військова частина 21812) 55-го армійського корпусу (згодом – 36-ї загальновійськової армії) Забайкальського військового округу.

25 серпня 1998 року звільнений з військової служби, переїхав на батьківщину і прийняв громадянство України.

20 травня 1999 року Кіровоградським міським військовим комісаріатом призваний на військову службу, яку проходив у дислокованій у м. Білій Церкві Київської області 31-ї окремій бойовій вертолітній ескадрильї (військова частина 2270) 51-ї окремої вертолітної бригади (військова частина 2269) Національної гвардії України (з січня 2000 року – внутрішніх військ МВС України), обіймав посади льотчика-штурмана, командира вертольоту і вертолітного загону (на Мі-8, Мі-9), командира вертолітного загону (на Мі-24К, Мі-24Р), заступника командира ескадрильї.

У грудні 2003 року призначений командиром вертолітного загону вертолітної ескадрильї (на Мі-8) 51-ї окремої вертолітної бригади внутрішніх військ МВС України, дислокованої у м. Кіровограді.

З лютого 2004 року – командир вертолітної ланки і заступник командира вертолітної ескадрильї з льотної підготовки Гвардійської авіаційної бази внутрішніх військ МВС України (військова частина 2269), 21 січня 2009 року призначений заступником командира Гвардійської авіаційної бази ВВ МВС України (з березня 2014-го – Національної гвардії України) з льотної підготовки.

Учасник багатьох навчань, нагороджений відомчими відзнаками МВС України «За відзнаку в службі» І та ІІ ступеня, «Почесний знак МВС України», відзнакою внутрішніх військ МВС України – медаллю «За доблесну службу» ІІ ступеня.

Олег Дон, однополчанин: «Завжди зібраний та вимогливий як до себе, так і до підлеглих, Сергій Іванович Бульдович надзвичайно відповідально ставився до своєї роботи і вимагав такої ж відданості і від підлеглих. Льотчики, яких він навчав, розповідали, що заліки з льотних дисциплін йому було надзвичайно складно здати. Проте поряд з посадовою суворістю та вимогливістю як командира, Сергій Іванович був надзвичайно щирою та відкритою людиною. Поняття військового товариства, дружби, взаємовиручки були суттю його характеру. Олександр Рибальченко пригадує такий випадок, що звів їх на довгі роки: «Наприкінці 90-х я був направлений для подальшого проходження служби з Олександрії в Білу Церкву, де на той час базувався один з підрозділів частини. Відрекомендувавшись командиру, я йшов коридором, коли назустріч мені підійшов Сергій (на той час Сергій Іванович проходив службу в Білій Церкві). Привітавшись, він запитав: «Ти до нас? А де зупинився?» І почувши мою відповідь, що житла поки що в мене немає, одразу запропонував розміститись у нього, поки я не облаштуюсь на новому місці. Я з вдячністю згадую ту допомогу, яку надав мені Сергій, майже невідомій людині, на першому періоді служби в Білій Церкві». Ще один, не менш знаковий випадок трапився 2013-го. До одного з державних свят з Головного управління надійшло розпорядження на виплату премії одному з кращих військовослужбовців частини. Пропозицію щодо цього заохочення повинна була надати комісія в частині. Під час розгляду комісії цього питання пролунало кілька пропозицій. Серед них було й прізвище Сергія Івановича. Дійсно, досвідчений льотчик, він як ніхто заслуговував на це заохочення. Але під час розгляду полковник Бульдович С.І. піднявся, подякував присутнім за їх рішення і запропонував надати грошову премію своєму підлеглому старшому лейтенанту Олександру Макеєнку: «У Олександра Миколайовича зараз хворіє дитина. Потрібне обстеження та лікування в Києві. Премія, звісно, повністю не перекриє витрати, але все ж частково допоможе родині. Особисто я знаю старшого лейтенанта Макеєнка як гідного офіцера, який постійно працює над собою та вдосконалює свій фаховий рівень. Тож представників комісії прошу підтримати мою пропозицію…». Ці два випадки яскраво засвідчують, якою людиною був даний офіцер: чесною, відданою, порядною».

22 січня 2015 року на будівлі комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Багатопрофільний ліцей - фізико-математична школа - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 - центр дитячої та юнацької творчості «Надія» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Сергія Бульдовича.

14 листопада 2014 р. на Донеччині, поблизу Слов’янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні – пам’ятний хрест, встановлений на місці, де близько 12.30 29 травня впав збитий бойовиками-сепаратистами вертоліт Мі-8МТ Національної гвардії із бортовим номером «16», який повертався з блокпосту № 5 у районі гори Карачун.