|
Обставини загибелі: Загинув 18 липня 2015 р. близько 04.30 під час виконання
бойового завдання в районі с. Октябрь в результаті підриву на мінно-вибуховому пристрої.
Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина і син (наразі - військовослужбовець ОЗСПн "Азов").
Місце поховання: м. Мерефа, Харківський район, Харківська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 5, місце 27. 
Наказом Начальника Генерального Штабу ЗС України № 58 від 23 лютого 2015 року, нагороджений
почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» II ступеня.
Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Указом № 6 від 23 липня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно). 
20 вересня 2015 р. нагороджений почесним знаком "Маріуполь. Відстояли - Перемогли" (посмертно). 
1 квітня 2016 р. нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). 
1 квітня 2016 р. нагороджений відзнакою 131 ОРБ «Хрест розвідника» (посмертно). 
18 серпня 2016 р. нагороджений відзнакою «За участь у бойових діях УНСО» 1 ступеня (посмертно).
 |
| від дружини і сина |
Памяти Станислава Рыжова
На минной растяжке погиб Стас - герой,
А жил он недавно рядом с тобой.
Любил он семью: сына, жену ;
Но ушел добровольцем за Нашу Страну.
Службу свою исправно он нес
И никогда не "задирал нос".
Было у Стаса много друзей,
Таких же, как он - бесстрашных парней.
Землю любил, но больше любил высоту -
Зрил с дельтаплана ее красоту.
Теперь без него птицам в небе кружить,
Стасу уже с нами не быть.
И пусть навсегда пролетают года-
Мы помнить, любить его будем всегда!
Гончаренко И. 18.07.2015 г. |
"Японец".
Посвящается Стасу Рыжову.
Доброволец Харькова был Стас.
Для друзей - простой, открыт для нас.
Помогать любил он всем бойцам.
Память добрую наш Стас оставил нам.
Очень сильно небо он любил.
Часто дельтаплан он заводил.
Парашют ни разу не подвел.
А он прыгал. Прыгать был готов.
Стас, он сам оружие чинил.
На войне ребят всему учил.
Справедливый.
За спиной он не ходил.
Если группа шла - то первый он идет.
Все осмотрит - и других зовет...
Мы молчим. Разведка. На войне.
Жестами общались при луне.
Ведь разведчик он. В разведке и погиб.
Камнем смерть его в душе лежит
У меня, у Лехи, у друзей.
Не забыть нам фронтовых ночей.
Память не предам я никогда.
Напишу стихов душевных я.
Сын "Японца", братка, - на войне,
Защищает землю он тебе.
За "Японца", за погибших, за друзей -
Сел за стол - возьми стакан, налей.
И не пей - куском хлеба накрой...
Помяни и вспомни - был Герой.
Помолись и вспомни поскорей -
Ты ведь знал Героев Наших Дней.
Геннадий Фимин. 24.02.2017. | |
