|
Обставини загибелі: Загинув 11 травня 2017 р. від осколкового поранення у живіт внаслідок
обстрілу поблизу с. Новолуганське (Бахмутський район Донецька область) на «Світлодарській дузі».
Сімейний стан: Залишилася дружина та двоє дітей.
Місце поховання: с. Супса, Гурія, Грузія.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 7, місце 27. 
Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
Іноземний брате, твій величний подвиг ніколи не забуде вдячна Україна.
За вашу та нашу свободу! Від простої української жінки та її дітей. |
 |
Щасливий той, у кого для Батьківщини б’ється серце.
Від вдячних українців. |
|
"І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
Чурек і сакля – все твоє,
Воно не прошене, не дане,
Ніхто й не возьме за своє,
Не поведе тебе в кайданах..."
Синам Кавказу - від вдячних нащадків великого Кобзаря Тараса Шевченка. |
Захищав територіальну цілісність Грузії під час війни в Абхазії у 1992—1993 роках та вторгнення російських військ на грузинську землю у 2008 році.
Вдягнув військову форму у 14 років. Закінчив військову академію Грузії та військове училище Бундесверу в Німеччині. Служив у грузинській армії у званні
віце-полковника, з 2010 по 2014 рік був наставником у грузинському Національному тренувальному центрі «Крцанісі». 16 лютого 2015 року звільнився в запас,
приїхав в Україну і пішов до «Айдару», воював у Новгородському, Мар'їнці, з квітня 2017 — на Світлодарській дузі.
|
