|
Обставини загибелі: 23 серпня 2014 р. близько 10.00 військовослужбовці НГУ, які несли
службу на блокпосту в районі села Лисичого, у 8 км від українсько-російського кордону, помітили колону із двох бронетранспортерів та вантажівок КамАз,
"Урал" та "Газель", що рухалася з боку території РФ. На головних уборах у деяких нападників красувалися зелені стрічки з написом "Чечня".
Незважаючи на чисельну перевагу бойовиків, гвардійці прийняли бій і знищили принаймні три вантажівки з живою силою та боєприпасами,
захопивши трофеї та чотирьох полонених. Під час цього бою смертю хоробрих полягли підполковник Олександр Смоляр,
підполковник Олексій Петров,
молодший сержант Олександр Яриш та
старший солдат Олег Бабкевич.
Сімейний стан: Залишилися дружина, син та донька.
Місце поховання: с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 3. 
Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
 |
 |
| від батьків |
 |
|
|
| від Медяноі Наталії |
від Київської Марини |
від Базалій Наташі |
 |
|
|
| від родини Сіянко |
від Штурма |
Олександр розпочав військову службу у внутрішніх військах МВС України 1997 р. у Черкасах, згодом
продовжив її у Миколаєві.
У рідному селі іменем Олександра Смоляра названо найдовшу вулицю (колишні назви: Леніна,
Благовістна).
| 
