Флерко Микола Олексійович («Танчик»)

Флерко Микола Олексійович

Дата та місце народження: 22 серпня 1978 р., с. Деркачі, Старокостянтинівський район, Хмельницька область.

Дата та місце загибелі: 28 лютого 2015 р., с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область.

Підрозділ: Добровольчий Український Корпус "Правий сектор".

Обставини загибелі: Микола супроводжував двох журналістів у с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. В результаті мінометного обстрілу знімальної групи російськими бойовиками від осколкових поранень загинув Микола «Танчик» та фотокореспондент газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв, який помер від поранень на операційному столі.

Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та донька.

Місце поховання: с. Деркачі, Старокостянтинівський район, Хмельницька область (фото надгробку:    ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 6, місце 30.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

28 липня 2015 року нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно рішення № 109/93 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».

Нагороджений нагрудним знаком "Гідність та Честь" (посмертно).

Згідно рішення 33-ї сесії Старокостянтинівської районної ради від 13 серпня 2015 року присвоєно звання "Почесний громадянин Старокостянтинівського району" (посмертно).

Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).

від сестри від мами

Старенька мати йде до свого сина,
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях, ниє спина:
- Синочку рідний, йди в обійми мами.
Стоїть старенька й плаче, Ні, ридає…
Перед очима в неї похоронка,
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.
Синочку, рідний, чуєш, як курличуть
У синім небі журавлі?
Вони ж тебе ж до себе, сину, кличуть,
А ти лежиш у холодній цій землі.
Я чую, мамо, чую, як співають
Мені над Україною пісні.
Ти не журись, я крила розпростаю
І прилечу до тебе уві сні.
Стоїть старенька мати на могилі,
І навіть квіти плачуть мовчазні.
Від сина погляд відвести не в силі,
А син довічно житиме у сні.

від сусідів Ти пішов з життя, але в серці, і в нашій пам'яті-зостався...
від Мальованого Сергія
від Галини Пасічник