Щуренко Микола Григорович («Артіст»)

Щуренко Микола Григорович

Дата та місце народження: 27 серпня 1977 р., с. Калинівка, Васильківський район, Київська область.

Дата та місце загибелі: 19 травня 2015 р., с. Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область.

Підрозділ: Окремий диверсійний розвідувальний підрозділ "Патріот".

Обставини загибелі: 19 травня 2015 р. близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села та знайшли там покинуті позиції терористів. Загинув повертаючись на мікроавтобусі з розвідки потрапивши в засідку. Разом з Миколою загинули старший лейтенант О. Булатов, В. Савчак та Д. Перепелиця.

Місце поховання: с. Іванівка, Богуславський район, Київська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 6, місце 7.

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" «За відвагу» (посмертно).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Спочивай з миром, Брате
від Тамари Довгич

Народився Микола Щуренко 27 серпня 1977 року в селі Калинівці Васильківського району. Там закінчив школу, пішов працювати на редукторний завод. Військову службу проходив у прикордонних військах в м. Хворост, після цього навчався в Київському ПТУ на столяра-паркетника.

Вже в дорослому віці разом із батьками переїхав до села Іванівки, звідки ті були родом. Влаштувався на роботу в агрофірму «Мир-Сем» в с. Павлівка Канівського району, пізніше трудився механізатором у рідному ПОСП «Іванівське». Однак хліборобом йому бути не судилося: згодом молодого чоловіка запрошують в охоронну структуру СБУ, опісля цього на нього чекала робота в приватній охоронній службі.

Коли ж Україна почала підніматися з колін, «заклекотів» Майдан, Микола з перших днів став його захисником. І, як відзначали майданівці, на нього можна було покластися – відчайдушний іванівець дбав про своїх побратимів, будь-якої хвилини був готовий прийти на допомогу кожному.

Тож, коли на Сході почалася неоголошена війна, без вагань 17 березня 2014 року Микола Щуренко одним із перших у складі добровольчого батальйону відправляється в зону проведення АТО.

Був відчайдушним інструктором-розвідником, виконував найскладніші завдання, янгол-охоронець повсякчас його оберігав.

Так сталося в Іловайському котлі, звідки Миколі з шістьма патронами дивом вдалося вирватися та вціліти.

Далі була ротація, коротка відпустка. Тоді Микола пообіцяв самотнім батькам: навесні обов’язково повернеться додому, допоможе по господарству, що вимагало міцних чоловічих рук…

Не склалося: 19 травня 2015 року в с. Катеринівка Попаснянського району, що на Луганщині, де вони роздавали населенню продовольство, їхня група потрапила в засідку. Хлопці відбивались до останнього, але сили були нерівними. Четверо бійців загинули, серед них – і Микола Щуренко (позивний «Артист», який він отримав за неймовірне вміння перевтілюватися). Чоловік упав, прошитий трьома кулями…

Хоронили Героя 23 травня всім селом: від церкви і до цвинтаря стояли іванівчани навколішки, схиливши в жалобі голови перед загиблим земляком… Попереду несли Миколині нагороди – нагрудний знак «За доблесну службу» та медаль «За жертовність і любов до України», яку той отримав згідно з наказом Патріарха Київського і всієї Руси.