Грицаюк Олександр Володимирович

Грицаюк Олександр Володимирович

Дата та місце народження: 7 листопада 1971 р., с. Сарни, Монастирищенський район, Черкаська область.

Дата та місце загибелі: 1 вересня 2019 р. (помер від поранень).

Звання: Сержант.

Посада: Старший механік-водій.

Підрозділ: 24-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Помер 1 вересня 2019 р. в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова від вкрай важких мінно-вибухових поранень, отриманих 25 серпня 2019 р. в районі м. Мар’їнка (Донецька область).

Сімейний стан: Залишилися батьки, брат, три сестри, дружина та четверо дітей.

Місце поховання: с. Сарни, Монастирищенський район, Черкаська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 10, місце 13.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

23 серпня 2020 року на території виробничого підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо Христинівка» Одеської залізниці ПАТ «Укрзалізниця» було відкрито меморіальну дошку на честь Олександра Грицаюка, учасника АТО, який загинув, захищаючи територіальну цілісність України.